Три роки...

Три роки ...

Три роки тому, в той страшний ранок, коли наш навчальний заклад було зруйновано ракетним ударом, війна вчергове нагадала про свою жорстокість. Те, що раніше було місцем знань, дружби та майбутніх мрій, за лічені секунди перетворилося на уламки.

Ранок, який назавжди змінив усе.

Наша школа перестала бути просто місцем навчання і перетворилася на символ незламності.

Попри біль і втрати, ми не здались, об’єднались ще більше, і продовжили навчання.

Сьогодні ми не просто згадуємо той день — ми продовжуємо боротися за право на освіту, за майбутнє наших дітей. Руїни школи стали символом того, що ми пережили, але водночас і нагадуванням про нашу незламність.

Ми пам’ятаємо! Ми боремося! Ми живемо!

Слава Україні! Слава Героям!