Простір без кордонів: будуємо світ рівних можливостей
- Ліцей «ПЕРСПЕКТИВА»
- 20 трав.
- Читати 1 хв
Безбар’єрність — це коли світ навколо влаштований так, щоб кожна дитина, незалежно від її здоров’я, зовнішності чи вмінь, почувалася безпечно, впевнено і могла робити те саме, що й інші: гратися, вчитися та товаришувати.
1. Доступність (Світ без перешкод)
Це коли архітектура та простір не заважають дитині бути самостійною.
Щоб у дитячий садок чи школу можна було легко зайти і з дитячим візочком, і на кріслі колісному (для цього потрібні зручні пандуси або ліфти).
Щоб ігрові майданчики мали такі гойдалки та каруселі, де можуть бавитися абсолютно всі діти разом.
2. Зрозумілість (Світ без плутанини)
Це коли інформація навколо пристосована під різні потреби дітей.
Щоб книжки та підручники мали великі літери або шрифт Брайля (для дітей, які погано бачать).
Щоб мультики чи вистави мали сурдопереклад або чіткі субтитри (для тих, хто погано чує).
Щоб правила або вказівники у школі були написані простими словами та з яскравими малюнками-підказками.
3. Прийняття (Світ без засудження та "косих" поглядів)
Це найважливіша, внутрішня безбар’єрність — у головах людей.
Це коли в класі чи групі нікого не дражнять через те, що хтось повільніше бігає, носить окуляри чи інакше розмовляє.
Це коли дорослі та діти розуміють: ми всі різні, і це нормально. Головне — допомагати один одному і бути поруч.
Уявіть велике свято, куди запросили всіх дітей світу, але вхід туди — через круті високі сходи, а ведучий розмовляє пошепки. Безбар’єрність — це зробити замість сходів зручний рівний заїзд, дати ведучому мікрофон і зробити так, щоб солодощів та розваг вистачило абсолютно кожному малюку.
Коментарі